Добре попрацювали на вихідних. Цього разу в нас змішана група – це значить, що серед наших курсантів є і цивільні, і військові медики.
В кожного – своя історія.
Хтось вкотре діставав флешету на дванадцятому за цей місяць нічному чергуванні, бо ж ніхто крім нас…
Хтось одразу після навчання їде у стабік, бо там поки не легше, але з апаратом буде швидше однозначно і більше можна буде зробити…
Хтось питає, як дивитися датчиком, коли рани великі і все посічене уламками, бо раніше з таким не стикався…
Хтось просить ще показати судини кінцівок, бо дуже багато і таких поранень…
Хтось розповідає, як після перемоги неодмінно повернеться до улюбленої вузької спеціальності, але зараз потрібно бути там і тим, ким потрібніше…
Всі ці уривки життів, планів, мрій складаються з кожним тренінгом у дедалі більший пазл, основним мотивом якого є не тільки патріотизм і фаховість, професіоналізм і відданість справі, а й перш за все людяність, віра в перемогу і те, що…
…далі неодінно буде!
