Наприкінці грудня традиційно відбувається вручення суспільної відзнаки «Жінка року», якою нагороджують наших співвітчизниць, що проявили не тільки високий професіоналізм, а й зробили вагомий внесок у соціально-економічний розвиток держави. Цього року номінанткою на нагороду стала працівниця ЗС України, помічник начальника центру з клінічної роботи ВМКЦ Східного регіону Оксана Попова.
Високу громадську оцінку професійної діяльності Оксана Попова отримала за проведення низки навчальних програм для військових лікарів, присвячених методам невідкладної УЗД діагностики травм під час сортування хворих та поранених, які проводили впродовж року у військових-медичних закладах Міноборони в Києві, Одесі, Винниці, Дніпрі під керівництвом Головного хірурга ЗС України полковника медичної служби Костянтина Гуменюка. Завдяки високій ефективності та застосуванню сучасних методів навчання ці програми дуже затребувані, мають широку популярність і значний попит серед лікарів цивільних медзакладів.
Оксана Попова – член правління Європейської асоціації хірургів, керівник громадської організації «Навчальний центр ELLING», що проводить підвищення кваліфікації лікарів на базі ВМКЦ Східного регіону, має кваліфікацію Health Cluster Coordinator Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Навчальні проєкти і програми, які започаткувала Оксана Попова, мають на меті розповсюдити передовий світовий досвід надання невідкладної допомоги серед українських цивільних та військових лікарів.
За словами Оксани Попової, за цей рік понад 200 військових медиків та близько 300 їхніх цивільних колег пройшли навчання за програмами, затвердженими на міжнародному рівні. Це, зокрема, протоколи УЗД діагностики, що є частиною стандартів НАТО (зокрема NATO STANDARD AJP-4.10 ALLIED JOINT DOCTRINE FOR MEDICAL SUPPORT) з надання невідкладної допомоги.
– Запровадження цих програм стало не тільки хорошою допомогою військовим медикам, які отримали змогу пройти навчання без відриву від роботи, що набуло особливого значення в період пандемії та у світлі постійно зростаючого навантаження на військових лікарів. Це стало наріжним каменем подальшого розвитку цивільно-військової співпраці. Адже висока зацікавленість в опануванні цих протоколів, яку виявляють лікарі цивільної ланки, приводить до формування єдиного бачення і розуміння порядку надання допомоги, формування спадкоємності між військовими й цивільними закладами охорони здоров’я. Загалом, військові алгоритми вирізняє стислість, гранична конкретика, наявність чіткої послідовності. Звісно, це стає в пригоді всім, хто працює в царині надання екстреної медичної допомоги. Наступного року плануємо продовжувати навчальні програми. Це стосуватиметься насамперед телемедичних технологій, які отримали значний розвиток у світі з огляду на необхідність дотримання нових вимог до інфекційної безпеки і контролю, які до нас висунули реалії пандемії, – зазначає Оксана Попова.