УЗД та плевральний випіт: точність у кишені лікаря.
Сучасна інтенсивна терапія неможлива без швидкої та точної оцінки стану пацієнта. Один із ключових інструментів — портативне ультразвукове дослідження, яке дозволяє швидко й точно оцінити наявність і кількість рідини в плевральній порожнині прямо біля ліжка пацієнт. Вчасна діагностика й правильна оцінка об’єму плеврального випоту- ключ до ефективного лікування.
УЗД вже давно стало надійним інструментом у руках лікаря:
✅виявляє випоти об’ємом понад 20 мл;
✅інколи не поступається за чутливістю та специфічністю КТ;
✅дозволяє приймати обґрунтовані рішення щодо дренування на основі поєднання з оцінкою газообміну;
☝Традиційно плевральний випіт оцінювався напівкількісно — як мінімальний, помірний або значний. Але сучасні практики дедалі частіше використовують кількісні формули. Найпопулярніші — формули Баліка, Айбенбергера та Гьоке.
1️⃣Формула Баліка
Положення пацієнта: лежачи на спині, тулуб піднятий на 15°
Сканування: датчик перпендикулярно до дорсолатеральної грудної стінки
Момент: на завершенні видиху
Вимірювання: максимальна відстань між вісцеральною та парієтальною плеврою (в мм)
Формула: Об’єм (мл) = відстань (мм) × 20
Переваги: швидко, просто, добре підходить для випотів середнього об’єму.
2️⃣Формула Айбенбергера
Положення пацієнта: лежачи на спині
Сканування: датчик перпендикулярно до грудної стінки
Момент: на піку вдиху
Вимірювання: відстань між легеневою тканиною та задньою стінкою грудної клітки (в мм)
Формула: Об’єм (мл) = (47,6 × відстань) – 837
Переваги дає змогу оцінити більший об’єм, але може бути менш надійною при малих випотах.
☝При дуже малих відстанях (<18 мм) формула може давати хибно від’ємні результати — у таких випадках краще застосувати формулу Баліка.
3️⃣Формула Гьоке (дві варіації)
Положення пацієнта: стоячи або сидячи
Сканування: датчик уздовж дорсолатеральної грудної стінки, краніальною стороною догори
☝в кінці видиху
✅Варіант 1 (латеральна висота випоту)
Вимірюється максимальна відстань між основою легені та реберно-діафрагмальним кутом
Формула: Об’єм (мл) = відстань (см) × 90
✅Варіант 2 (субпульмональна висота)
Вимірюється вертикальна відстань між верхівкою діафрагми та основою легені
Формула альтернативна, але теж базується на лінійному співвідношенні з висотою випоту
Переваги: підходить для вертикального положення.
Як вибрати формулу?
Наразі не існує єдиного «золотого стандарту».
Вибір залежить від:; положення пацієнта; типу УЗ-датчика; клінічної ситуації; зручності обчислень у конкретних умовах;
А якою формулою користуєтесь ви?
Якщо Ви хочете на власні очі побачити доступні варіанти вимірювань, а також навчитися визначати обсяг та локалізацію ураження легеневої тканини – запрошуємо до нас на вебінар «УЗД легень: пневмонія та її ускладнення (частина 2)» , який відбудеться 8 квітня о 18:00.
Реєстрація за посиланням в шапці профілю.
Далі неодмінно буде!
